протидія
ПРОТИДІ́Я (дія, що спрямована проти іншої дії, перешкоджає їй), ПРОТИВЕ́НСТВО заст.; САБОТА́Ж (прихована протидія здійсненню чогось). — Треба надати необмежену диктаторську владу довіреній особі, щоб енергійно і безповоротно в самому корені придушити будь-яку ознаку протидії (М. Стельмах); Коли в країні не вспіло скластись ніякої міцної й упорядкованої сили громадської, яка могла б стати проти царства й його порядків, то противенство їм тільки й виходило з самих селян-хліборобів та з далекого козацтва (М. Драгоманов); Німецькі інженери усунули радянських, щоб не брали участі у відбудові печі, щоб унеможливити прояви саботажу (І. Ле).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протидія — протиді́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- протидія — див. опір Словник синонімів Вусика
- протидія — -ї, ж. Дія, що спрямована проти іншої дії, перешкоджає їй. Великий тлумачний словник сучасної мови
- протидія — ПРОТИДІ́Я, ї, ж. Дія, що спрямована проти іншої дії, перешкоджає їй. Карні експедиції по селах, цинічне нехтування елементарних прав громадянина.. Словник української мови у 20 томах