протидіяти
ПРОТИДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, недок.
Спрямовувати дію проти кого-, чого-небудь, діяти всупереч комусь, чомусь.
Вона [Ніна] _?ний тип. Їй можна тільки протидіяти (Б. Антоненко-Давидович);
– Я не згоден, – уперто заявив Сиволап. – І взагалі вважаю, що не варто витрачати час на марні розмови. І він таки намагався протидіяти (Д. Ткач);
Щоб протидіяти грипу, треба знати шляхи проникнення збудника, і тоді можна встановити йому перепону (з наук. літ.);
// Спрямовуватися проти іншої дії (про дію).
Індукційний струм завжди має такий напрям, при якому його магнітне поле протидіє зміні магнітного потоку, що викликає цей струм (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протидіяти — протиді́яти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- протидіяти — Діяти всупереч, бути в опозиції; ОПИРАТИСЯ, ставити <�чинити> опір <�спиці в колеса>, ставати проти, протиборствувати, протистояти; п! ПЕРЕШКОДЖАТИ. Словник синонімів Караванського
- протидіяти — див. перечити Словник синонімів Вусика
- протидіяти — -ію, -ієш, недок. Спрямовувати дію проти кого-, чого-небудь, діяти всупереч комусь, чомусь. || Спрямовуватися проти іншої дії (про дію). Великий тлумачний словник сучасної мови
- протидіяти — ПРОТИДІ́ЯТИ кому, чому (спрямовувати дію проти когось, чогось, діяти всупереч комусь, чомусь), ПРОТИСТОЯ́ТИ, ПРОТИ́ВИТИСЯ, ПОВСТАВА́ТИ проти кого-чого, ПРОТИБО́РСТВУВАТИ книжн.; САБОТУВА́ТИ що і без додатка (приховано). Словник синонімів української мови