протидіяти
протиді́яти
-ію, -ієш, недок.
Спрямовувати дію проти кого-, чого-небудь, діяти всупереч комусь, чомусь.
|| Спрямовуватися проти іншої дії (про дію).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протидіяти — протиді́яти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- протидіяти — Діяти всупереч, бути в опозиції; ОПИРАТИСЯ, ставити <�чинити> опір <�спиці в колеса>, ставати проти, протиборствувати, протистояти; п! ПЕРЕШКОДЖАТИ. Словник синонімів Караванського
- протидіяти — див. перечити Словник синонімів Вусика
- протидіяти — ПРОТИДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, недок. Спрямовувати дію проти кого-, чого-небудь, діяти всупереч комусь, чомусь. Вона [Ніна] _?ний тип. Їй можна тільки протидіяти (Б. Антоненко-Давидович); – Я не згоден, – уперто заявив Сиволап. Словник української мови у 20 томах
- протидіяти — ПРОТИДІ́ЯТИ кому, чому (спрямовувати дію проти когось, чогось, діяти всупереч комусь, чомусь), ПРОТИСТОЯ́ТИ, ПРОТИ́ВИТИСЯ, ПОВСТАВА́ТИ проти кого-чого, ПРОТИБО́РСТВУВАТИ книжн.; САБОТУВА́ТИ що і без додатка (приховано). Словник синонімів української мови