протидіяти

протиді́яти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протидіяти — Діяти всупереч, бути в опозиції; ОПИРАТИСЯ, ставити <�чинити> опір <�спиці в колеса>, ставати проти, протиборствувати, протистояти; п! ПЕРЕШКОДЖАТИ. Словник синонімів Караванського
  2. протидіяти — див. перечити Словник синонімів Вусика
  3. протидіяти — -ію, -ієш, недок. Спрямовувати дію проти кого-, чого-небудь, діяти всупереч комусь, чомусь. || Спрямовуватися проти іншої дії (про дію). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. протидіяти — ПРОТИДІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, недок. Спрямовувати дію проти кого-, чого-небудь, діяти всупереч комусь, чомусь. Вона [Ніна] _?ний тип. Їй можна тільки протидіяти (Б. Антоненко-Давидович); – Я не згоден, – уперто заявив Сиволап. Словник української мови у 20 томах
  5. протидіяти — ПРОТИДІ́ЯТИ кому, чому (спрямовувати дію проти когось, чогось, діяти всупереч комусь, чомусь), ПРОТИСТОЯ́ТИ, ПРОТИ́ВИТИСЯ, ПОВСТАВА́ТИ проти кого-чого, ПРОТИБО́РСТВУВАТИ книжн.; САБОТУВА́ТИ що і без додатка (приховано). Словник синонімів української мови