протиставлений
ПРОТИСТА́ВЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до протиста́вити.
Ідея локальності в розвитку палеолітичного суспільства, що була протиставлена наприкінці 1950-х років панівній до того часу в радянській археологічній науці теорії стадіальності, перетворилася в подальшому в магістральний напрям сучасного палеолітознавства (з наук. літ.);
// протиста́влено, безос. пред.
Я щасливий, що живу в ту добу й у тій країні, коли й де розум гостро протиставлено всьому кволому, нікчемному, чуттєвому, чим так щедро обдаровує нас природа (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)