протиставлення

ПРОТИСТА́ВЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. протиста́вити і протиста́витися.

Свої докази автор будує на паралелях, які самим уже зіставленням і протиставленням фактів підтверджують незаперечну правдивість його поглядів (Ірина Вільде);

Різке протиставлення двох концепцій нації – суб'єктивного.., з одного боку, і об'єктивного.., з другого боку, стало популярним передусім завдяки Гансу Кону (із журн.).

Значення в інших словниках

1. протиставлення — протиста́влення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. протиставлення — -я, с. Дія за знач. протиставити і протиставитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. протиставлення — АНТИТЕ́ЗА (стилістичний прийом, що полягає в зіставленні різко відмінних або контрастних понять і образів), ПРОТИСТА́ВЛЕННЯ. Часто використовує Манжура антитезу. Протиставлення поета мають своїм завданням різкіше, яскравіше показати соціальні контрасти (з наукової літератури).  Словник синонімів української мови
4. протиставлення — Протиста́влення, -ння; -та́влення, -влень і -вленнів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)