протокол

ПРОТОКО́Л, у, ч.

1. Документ, який містить запис усього, про що йшла мова на зборах, засіданні, допиті і т. ін.

Цей начальник над усе любив накази й протоколи, в яких він бачив дзеркало своєї роботи. Він дуже пильнував їх і вимагав, щоб у протоколах неодмінно фіксувалося, хто саме промовив і що (Б. Антоненко-Давидович);

– Ану, дай сюди протокол сьогоднішніх зборів. І, вихопивши з рук секретаря кілька списаних олівцем листочків, Матюша швидко розірвав їх на дрібні шматочки (А. Шиян);

Валерій Іванович у двох словах пояснив йому про що йдеться: розглядались зауваження, що їх залишила комісія, зокрема щодо “феномена Кульбаки”, як буде потім записано в протоколі педради (О. Гончар);

Слідчий натужно скрипів пером, закінчуючи складати протокол дізнання (П. Колесник).

2. Документ, який засвідчує певний факт, подію і т. ін.

Почтмейстер роздер конверт і конфіскував ті нещасні і невинні вирізки [з газет] .. Звісно, я зажадав протоколу і буду скаржитися (М. Коцюбинський);

Жандармський офіцер.. перевтомленим поглядом оглянув наші папери, протокол трусу (Олесь Досвітній);

Кілька разів Саня сама відносила протоколи аналізів до цеху (Ю. Шовкопляс).

3. Писемна угода між державами; одна з назв міжнародного договору.

Крім задоволення чергових потреб двох держав, нацистсько-радянський пакт також передбачав обмін сировиною та зброєю. Більш того – до нього входив таємний протокол, у якому Гітлер і Сталін домовилися про розподіл Європи на відповідні сфери впливу та окупації (з наук. літ.).

4. Сукупність семантичних та синтаксичних правил, які визначають поведінку комп'ютерів і програм під час їхньої взаємодії в мережі [“Науково-технічна інформація №4 2000 р. с. 41].

(1) Для протоко́лу – для порядку.

– Мені від брехні вашої болить, ви про це подумали? – відсік хлопець і відвернувся до вікна. – Будь чемний, Порфире, – нагадав директор – більше для протоколу (О. Гончар).

△ (2) Протоко́л передава́ння да́них – єдині правила кодування й передавання інформації в мережі зв'язку, які є результатом домовленості розробників комп'ютерних мереж.

Значення в інших словниках

1. протокол — В розумінні допит; покликати до протоколу — покликати на допит [IV] — допит, який протоколюється; подавчий протокол: відділ якої-небудь установи, куди подаються заяви [VI,VII] — крім прямого значення, ще в розумінні: допит [II]  Словник з творів Івана Франка
2. протокол — протоко́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. протокол — -у, ч. 1》 Результат реєстрації в хронологічній послідовності інформації про хід деякого процесу. || Документ, який містить запис усього, про що йшла мова на зборах, засіданні, допиті і т. ін. 2》 Документ, який засвідчує певний факт, подію і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. протокол — Запис, опис  Словник чужослів Павло Штепа
5. протокол — (англ. record of proceedings) 1. документ, в якому фіксуються фактичні обставини (перебіг зборів, зустрічі, переговори, процесуальні або слідчі дії, судове засідання). 2.  Економічний словник
6. протокол — протоко́л (грец. πρωτόκολλον, від πρόκος – перший і κολλάω – приклеюю) 1. Документ, який містить запис усього, про що йшлося на зборах, засіданнях тощо. 2. Документ, що засвідчує встановлення певних фактів.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. протокол — Протоко́л, -ла; -ко́ли, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. протокол — рос. протокол 1. Документ, підписаний сторонами, що фіксує результати переговорів перед укладанням договору. 2. Стисло записані виступи учасників зборів і прийнятих ними рішень.  Eкономічна енциклопедія