протокол

протоко́л

-у, ч.

1》 Результат реєстрації в хронологічній послідовності інформації про хід деякого процесу.

|| Документ, який містить запис усього, про що йшла мова на зборах, засіданні, допиті і т. ін.

2》 Документ, який засвідчує певний факт, подію і т. ін. і має юридичне значення.

3》 Писемна угода між державами; одна з назв міжнародного договору.

4》 У судочинстві – документ про проведення певних дій, про їх зміст і наслідки.

Дипломатичний протокол — сукупність загальноприйнятих у міжнародних відносинах правил, що визначають порядок здійснення дипломатичних актів.

5》 У мережах передачі даних – сукупність семантичних та синтаксичних правил, що визначають процедуру обміну даними між функціональними пристроями систем.

Канальний протокол — протокол, що регламентує встановлення, підтримання та роз'єднання логічного інформаційного каналу.

Мережний протокол — рівень протоколу, який регламентує обмін порціями даних (пакетами) між двома станціями мережі.

Протокол високого рівня — протокол, що визначає взаємодію на рівні значущих протокольних одиниць.

Протокол керування маршрутом — протокол відтворення та підтримання зв'язку між джерелом даних і абонентом.

Значення в інших словниках

1. протокол — В розумінні допит; покликати до протоколу — покликати на допит [IV] — допит, який протоколюється; подавчий протокол: відділ якої-небудь установи, куди подаються заяви [VI,VII] — крім прямого значення, ще в розумінні: допит [II]  Словник з творів Івана Франка
2. протокол — протоко́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. протокол — Запис, опис  Словник чужослів Павло Штепа
4. протокол — ПРОТОКО́Л, у, ч. 1. Документ, який містить запис усього, про що йшла мова на зборах, засіданні, допиті і т. ін. Цей начальник над усе любив накази й протоколи, в яких він бачив дзеркало своєї роботи.  Словник української мови у 20 томах
5. протокол — (англ. record of proceedings) 1. документ, в якому фіксуються фактичні обставини (перебіг зборів, зустрічі, переговори, процесуальні або слідчі дії, судове засідання). 2.  Економічний словник
6. протокол — протоко́л (грец. πρωτόκολλον, від πρόκος – перший і κολλάω – приклеюю) 1. Документ, який містить запис усього, про що йшлося на зборах, засіданнях тощо. 2. Документ, що засвідчує встановлення певних фактів.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. протокол — Протоко́л, -ла; -ко́ли, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. протокол — рос. протокол 1. Документ, підписаний сторонами, що фіксує результати переговорів перед укладанням договору. 2. Стисло записані виступи учасників зборів і прийнятих ними рішень.  Eкономічна енциклопедія