протяглий

ПРОТЯ́ГЛИЙ, а, е.

Те саме, що протя́жний.

Струни інструмента видали протяглий, жалісний голос, немов тихий зойк (І. Франко);

Від світанку до темної ночі бриніли пісні – протяглі пісні безмежного степу (З. Тулуб);

Протяглий гул моторів зачувся в почорнілому небі (Л. Первомайський);

Протягле скрипіння відчинених дверей обриває скандування діда- гуреня (Н. Королева).

Значення в інших словниках

1. протяглий — протя́глий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. протяглий — (звук) тягучий, довгий, плавний, з протягом, д. тягучкйй, протяжний.  Словник синонімів Караванського
3. протяглий — -а, -е. Те саме, що протяжний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. протяглий — ПРОТЯ́ЖНИЙ (про звук, мелодію — який звучить довго, плавно), ПРОТЯ́ГЛИЙ, ТЯГУ́ЧИЙ, ПОВА́ЖНИЙ розм., ПРОТЯ́ЖЛИВИЙ розм., ПРОКВО́ЛИСТИЙ розм., ВИТЯЖНИ́Й діал.  Словник синонімів української мови
5. протяглий — Протя́глий, -а, -е Пологій (о горѣ). Протягла гора. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка