протягти —
протягти́ дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
протягти —
[прот'агти] -гну, -т'агнеиш; мин. -т'аг, -т'агла; нак. -гни, -гн'іт'
Орфоепічний словник української мови
протягти —
див. протягати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
протягти —
тягти́ (тягну́ти) / протягти́ (протягну́ти) час. Зволікати із виконанням, здійсненням чого-небудь. Певно, найкраще було б піти додому .. Тільки ж Первоцвіт навмисне тягне час, щоб прийти, коли вже спатимуть дружина й донька: не доведеться розмовляти (М.
Фразеологічний словник української мови
протягти —
ВИТЯГА́ТИ (про руку, ногу тощо — роблячи рівним, прямим, просувати в якому-небудь напрямку), ВИТЯ́ГУВАТИ, ПРОСТЯГА́ТИ, ПРОТЯГА́ТИ, ПРОТЯ́ГУВАТИ, ВИПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРО́СТУВАТИ, ВИПРОСТО́ВУВАТИ. — Док.
Словник синонімів української мови
протягти —
Протягти, -ся см. протягати, -ся.
Словник української мови Грінченка