протягти

протягти́

[прот'агти]

-гну, -т'агне^иш; мин. -т'аг, -т'агла; нак. -гни, -гн'іт'

Значення в інших словниках

1. протягти — протягти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. протягти — див. протягати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. протягти — ПРОТЯГТИ́ див. протяга́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
4. протягти — тягти́ (тягну́ти) / протягти́ (протягну́ти) час. Зволікати із виконанням, здійсненням чого-небудь. Певно, найкраще було б піти додому .. Тільки ж Первоцвіт навмисне тягне час, щоб прийти, коли вже спатимуть дружина й донька: не доведеться розмовляти (М.  Фразеологічний словник української мови
5. протягти — ВИТЯГА́ТИ (про руку, ногу тощо — роблячи рівним, прямим, просувати в якому-небудь напрямку), ВИТЯ́ГУВАТИ, ПРОСТЯГА́ТИ, ПРОТЯГА́ТИ, ПРОТЯ́ГУВАТИ, ВИПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРО́СТУВАТИ, ВИПРОСТО́ВУВАТИ. — Док.  Словник синонімів української мови
6. протягти — Протягти, -ся см. протягати, -ся.  Словник української мови Грінченка