професійний
ПРОФЕСІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Прикм. до профе́сія.
Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці (Конституція України);
// Пов'язаний з певною професією.
Горобенко не чув уже його постійних професійних фраз (Б. Антоненко-Давидович);
У нього були свої професійні розмови про живопис (О. Іваненко);
Для всіх людей в неї холодний погляд і професійна усмішка балерини – одним ротом, білими зубами (Ю. Яновський);
Протягом останнього двадцятиріччя українськи художники прагнуть до універсалізму професії, виробляють такі професійні навички, які дозволяють трансформувати їхні креативні дії у розмаїті площини (із журн.);
Професійна хвороба; Професійна травма;
Професійна лексика – специфічна лексика, вживана в колективі людей однієї професії (з наук. літ.);
// Який об'єднує людей однієї професії або близьких професій.
В міру того, як слаб і розкладався родовий устрій, місце цих родових союзів заступили різні територіальні і професійні об'єднання (з наук. літ.).
2. Прикм. до професіона́л.
Навіщо протиставляти народну творчість, тобто творчість могутніх індивідуальностей, безіменних складачів пісень, билин, дум, казок, – професійній творчості, тобто творчості відомих нам на ім'я авторів? (М. Рильський);
// Який є професіоналом.
Професійна критика помітила М. Івченка фактично після виходу збірки “Шуми весняні” (з навч. літ.);
Доба бронзи позначена .. суттєвими зрушеннями у соціальному житті суспільства .. Оскільки литво та кування потребували спеціальних навичок, утворюються групи рофесійних металургів, засвідчуючи своєю появою зародження металообробного ремесла (з наук. літ.);
// У якому працюють професіонали.
Експериментальні театри поволі, але невпинно вливаються резервом у роботу академічного професійного театру (В. Еллан-Блакитний).
Словник української мови (СУМ-20)