Словник української мови у 20 томах

прохацький

ПРОХА́ЦЬКИЙ, а, е.

Прикм. до проха́ч.

Кміта почвалав ніби старечою ходою, спираючись на прохацький костур (І. Нечуй-Левицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прохацький — проха́цький прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. прохацький — -а, -е. Прикм. до прохач.  Великий тлумачний словник сучасної мови