прохатися

ПРОХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.

Те саме, що проси́тися.

Всі діти почали прохатися: “Мамо, ходім-бо додому!” (Марко Вовчок);

Уставала перед нею чорною хмарою синова зневага, давила, як обценьками, материне серце, прохалася вилитись хоч у гірких докорах (Панас Мирний);

Із очей на волю сльози не прохались (Я. Щоголів);

Тяжко, тату, Із своєї хати До турчина поганого В сусіди прохатись (Т. Шевченко);

Тихович, вмиваючись, умовлявся з низеньким, бородатим циганом, котрий.. прохався на роботу (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. прохатися — проха́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прохатися — див. просити  Словник синонімів Вусика
3. прохатися — -аюся, -аєшся, недок. Те саме, що проситися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прохатися — проси́тися (проха́тися) на папі́р. Заслуговувати на те, щоб бути записаним, описаним. До людського горювання Скрізь я прислухався,— Сумний голос безталання На папір прохався (П. Грабовський).  Фразеологічний словник української мови
5. прохатися — Прохатися, -хаюся, -єшся гл. Проситься. Став прохаться на ніч. Рудч. Ск. II. 150. Дочка в батька прохалася: ой піду мій батеньку, на круту гору погуляю. Мет. 138.  Словник української мови Грінченка