прохолодно

ПРОХОЛО́ДНО.

Присл. до прохоло́дний.

Під грушею прохолодно блищав “Москвич” (Григір Тютюнник);

// у знач. пред.

Хата як квітник. Чисто, ясно, прохолодно (Ганна Барвінок);

В сінях було темно і прохолодно (В. Підмогильний);

Вершники поїхали лісом. Тут було прохолодно (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. прохолодно — прохоло́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. прохолодно — Присл. до прохолодний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прохолодно — БА́ЙДУ́ЖЕ (не виявляючи інтересу), БАЙДУ́ЖНО рідше, БАЙДУ́ЖО рідше, БАЙДУ́ЖКИ розм., ІНДИФЕРЕ́НТНО книжн., БАЙДУ́ЖЛИВО рідко, ВІДЧУ́ЖЕНО підсил.; АПАТИ́ЧНО, ЗБАЙДУЖІ́ЛО, БЕЗПРИ́СТРАСНО, ПРОХОЛО́ДНО розм.; НЕУВА́ЖНО, НЕУВА́ЖЛИВО. — Чого вам?...  Словник синонімів української мови
4. прохолодно — Прохоло́дно нар. Прохладно. Ідіть сюди, тут прохолодно. Н. Вол. у. Хата, як квітник: чисто, ясно, прохолодно. Г. Барв. 122.  Словник української мови Грінченка