прохололий

ПРОХОЛО́ЛИЙ, а, е.

Який прохолонув.

Дали пайку хліба, насипали на папір з чайну ложку цукру та принесли горнятко прохололого окропу (Б. Антоненко-Давидович);

Він допив прохололий чай і відставив склянку (А. Головко);

Батько, заклавши руки за спину, стояв коло прохололої печі (Л. Первомайський);

Димком припахує прохололе Вечірнє повітря (П. Дорошко);

* Образно. На обрії димка, закурена хмара Запоною пада на синь прохололу (М. Бажан).

Значення в інших словниках

1. прохололий — прохоло́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прохололий — -а, -е. Який прохолонув.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прохололий — ХОЛО́ДНИЙ (який має низьку або відносно низьку температуру), ЗИ́МНИЙ розм.; СТУДЕ́НИЙ (дуже холодний); КРИЖАНИ́Й, ЛЬОДОВИ́ТИЙ (як лід); МОРО́ЗНИЙ (з морозом); СІ́ВЕРКИЙ діал., СІ́ВЕРНИЙ діал.  Словник синонімів української мови