процвітання

ПРОЦВІТА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. процвіта́ти 1, 2.

Пізніх троянд процвітання яскравеє осінь віщує (Леся Українка);

Вітер вічную пам'ять буйному процвітанню співає. А недавно була весна;

Ясно й сліпому, що коли підприємство набирає нових робітників, то це говорить не про занепад, а навпаки – про його процвітання (Ірина Вільде);

Забезпечуючи собі мир і процвітання, Ярослав підтримував дружні стосунки з угорцями та Фрідріхом Барбаросою з Німеччини (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. процвітання — процвіта́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. процвітання — Цвітіння, розквіт, с. буяння; П. успіх, <�успішний> розвиток.  Словник синонімів Караванського
3. процвітання — [процв'ітан':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
4. процвітання — -я, с. Дія за знач. процвітати 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови