Словник української мови у 20 томах

процокати

ПРОЦО́КАТИ, аю, аєш, док., розм.

1. Док. до цо́кати¹.

Вже й ноги останнього коня процокали через місток (Ю. Яновський);

По коридору процокали підковами чиїсь чоботи; потім цокання стихло біля дверей кімнати (П. Загребельний).

2. Цокати якийсь час.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. процокати — процо́кати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. процокати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 Док. до цокати. 2》 Цокати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. процокати — ЦО́КАТИ (утворювати своєрідні уривчасті звуки при зіткненні твердих предметів), КЛА́ЦАТИ, ЦОКОТА́ТИ (ЦОКОТІ́ТИ) підсил., ЦО́РКАТИ діал., ЦОРКОТА́ТИ (ЦОРКОТІ́ТИ) підсил. діал.; ВИЦО́КУВАТИ розм. (раз у раз, часто); ТІ́КАТИ (ТИ́КАТИ) розм., ТА́КАТИ розм.  Словник синонімів української мови