процокати
ПРОЦО́КАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. Док. до цо́кати¹.
Вже й ноги останнього коня процокали через місток (Ю. Яновський);
По коридору процокали підковами чиїсь чоботи; потім цокання стихло біля дверей кімнати (П. Загребельний).
2. Цокати якийсь час.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- процокати — процо́кати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- процокати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 Док. до цокати. 2》 Цокати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- процокати — ЦО́КАТИ (утворювати своєрідні уривчасті звуки при зіткненні твердих предметів), КЛА́ЦАТИ, ЦОКОТА́ТИ (ЦОКОТІ́ТИ) підсил., ЦО́РКАТИ діал., ЦОРКОТА́ТИ (ЦОРКОТІ́ТИ) підсил. діал.; ВИЦО́КУВАТИ розм. (раз у раз, часто); ТІ́КАТИ (ТИ́КАТИ) розм., ТА́КАТИ розм. Словник синонімів української мови