прочанка

ПРОЧА́НКА, и, ж.

Жін. до проча́нин.

Кругом його стовпились сільські бабки, прочанки (І. Нечуй-Левицький);

Запорожці .. повели таку розмову, що в наших прочанок і душі не стало (П. Куліш).

Значення в інших словниках

1. прочанка — проча́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. прочанка — жін. до прочанин  Словник церковно-обрядової термінології
3. прочанка — -и. Жін. до прочанин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прочанка — Проча́нка, -нки, -нці; -ча́нки, -нок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. прочанка — Прочанка, -ки ж. Богомолка; странница. К. ЧР. 91.  Словник української мови Грінченка