прочинятися

ПРОЧИНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ПРОЧИНИ́ТИСЯ, чи́ниться, док.

1. Відчинятися трохи, не зовсім.

Із часу до часу прочиняються двері ошатненько, вигляне ласкаве, невпокійне обличчя з білою бородою (Марко Вовчок);

Двері трохи прочиняються (В. Собко);

Скреготнув ключ у замку, і двері трошки, на вузеньку щілинку, прочинилися (В. Козаченко);

* Образно. Начебто невидима заслонка прочинилася перед ним. Побачив двір, зарослий травою і пухнастими кульбабами (Валерій Шевчук).

2. розм. Те саме, що розчиня́тися¹ 1.

Прочиняються двері, і миттю вскакують до теплушки Панько й Микита (Ю. Яновський);

Двері в школі прочинилися, і звідтіля, товплячись і на ходу одягаючись, висипали на двір школярі (С. Васильченко);

Перед ними прочинилася тяжка хвіртка з маленьким заґратованим віконцем (І. Микитенко).

3. тільки недок. Пас. до прочиня́ти.

Значення в інших словниках

1. прочинятися — прочиня́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прочинятися — -яється, недок., прочинитися, -чиниться, док. 1》 Відчинятися трохи, не зовсім. 2》 розм. Те саме, що розчинятися I 1). 3》 тільки недок. Пас. до прочиняти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прочинятися — Прочиня́тися, -ня́юся, -єшся сов. в. причини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Пріотворяться, пріотвориться. Ворота причинились туди, де сплять святі печерники. К. Дз. 156.  Словник української мови Грінченка