прочитаний
ПРОЧИ́ТАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до прочита́ти.
Ватажки.. гуртка іноді прибирали собі назви найулюбленіших школярами героїв з прочитаних романів і повістей (С. Васильченко);
Якось на уроці рідної мови він викликав мене розповісти прочитаний дома твір (Л. Смілянський);
– Можу вам прочитати виписку з наказу по армії, який був прочитаний по всіх частинах (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
Коли ж книжка була .. по-справжньому прочитана, філософія Канта одержала загальноєвропейське визнання (з навч. літ.);
// у знач. ім. прочи́тане, ного, с. Те, що хто-небудь прочитав.
Любить він читати про якісь пригоди й героїчні вчинки відважних людей, а тоді довго передумує прочитане (О. Донченко);
Був [дід] письменний по-церковному і в неділю любив урочисто читати псалтир. Ні дід, ні ми не розуміли прочитаного, і це завжди хвилювало нас, як дивна таємниця (О. Довженко);
Гнат мусив постійно сидіти й читати. Марія перечитувала прочитане, раділа чи плакала разом з тими людьми, про яких оповідала книжка (У. Самчук);
// прочи́тано, безос. пред.
Для учасників семінару було прочитано лекції кваліфікованими лекторами з Москви і Києва (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)