прочищатися
ПРОЧИЩА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПРОЧИ́СТИТИСЯ, иться, док.
1. Ставати чистим, вільним від чого-небудь.
Випийте кубочок меду, то горло й прочиститься (Сл. Б. Грінченка);
Сльота припинилася, небо прочистилося, лиш час до часу налітали ще хмари невеличкі (Л. Мартович);
* Образно. Від тютюну розпогодилося йому в голові, прочистилося, і він збадьорів (Валерій Шевчук).
2. тільки недок. Пас. до прочища́ти.
До збирання насінні ділянки [арахісу] обов'язково прочищаються від сторонніх, нетипових для даного сорту рослин (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)