Словник української мови у 20 томах

прочищений

ПРОЧИ́ЩЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до прочи́стити.

– Як це могло статись? – роздумував Черниш, неквапом збираючи прочищений пістолет (О. Гончар);

Рови прочищені й напущені [наповнені] водою (Б. Лепкий);

Попід уликами вилися прочищені стежки (І. Нечуй-Левицький);

Від веранди в глиб саду вела старанно прочищена і витоптана стежка (Ю. Збанацький);

Перед полуднем широкий, чотирикутний майдан, на якому крутилося дві сотні козаків, був уже прочищений (О. Маковей);

// прочи́щено, безос. пред.

Прохід прочищено.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прочищений — прочи́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. прочищений — див. чистий  Словник синонімів Вусика
  3. прочищений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прочистити. || прочищено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови