прочищений
ПРОЧИ́ЩЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до прочи́стити.
– Як це могло статись? – роздумував Черниш, неквапом збираючи прочищений пістолет (О. Гончар);
Рови прочищені й напущені [наповнені] водою (Б. Лепкий);
Попід уликами вилися прочищені стежки (І. Нечуй-Левицький);
Від веранди в глиб саду вела старанно прочищена і витоптана стежка (Ю. Збанацький);
Перед полуднем широкий, чотирикутний майдан, на якому крутилося дві сотні козаків, був уже прочищений (О. Маковей);
// прочи́щено, безос. пред.
Прохід прочищено.
Словник української мови (СУМ-20)