прочищений

прочи́щений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до прочистити.

|| прочищено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. прочищений — прочи́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прочищений — див. чистий  Словник синонімів Вусика
3. прочищений — ПРОЧИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прочи́стити. – Як це могло статись? – роздумував Черниш, неквапом збираючи прочищений пістолет (О. Гончар); Рови прочищені й напущені [наповнені] водою (Б. Лепкий); Попід уликами вилися прочищені стежки (І.  Словник української мови у 20 томах