прочищати
ПРОЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., що.
1. Звільняти який-небудь отвір, якесь заглиблення тощо від бруду, сміття і т. ін.
Один з розбійників прочищає пістолет (С. Васильченко);
Сироватка зломив суху стеблину лисохвосту, прочистив ребух люльки, що ппригасла (Ю. Мушкетик);
Приніс [Іван] води, запалив у печі, прочистивши перед тим димар (В. Гжицький);
* Образно. Фантастична література добре прочищає старечий мозок – як мандрівка в молодість (Ю. Смолич);
Хотілось вибалакатись перед тим холодним далеким чоловіком .. Ми чужі собі, але ж у моєму серці накипіло і бажалось прочистити його від гіркої жовчі (Мирослав Ірчан);
Він .. скурпульозно переглядав теми молодших науковців і аспірантів, прочищав їх, немов захаращений молодий ліс: прокладав дороги, прорубав просіки, які могли б вивести на лісосплавні шляхи (Ю. Мушкетик);
// мед. Промивати, проводячи дезінфекцію рани.
Обробляв рану [хірург], прочищаючи її (Б. Харчук).
2. Звільняючи, розчищаючи від чого-небудь, робити прохідним (шлях, стежку і т. ін.).
Ничипір взявся за лопату і став прочищати стежку, відкидаючи набік сніг (Н. Рибак);
З великим зусиллям, прочищаючи та ламаючи віти, доїхав Королевич до невеличкої поляни (М. Івченко);
Онися скопала цілину довгою смужкою, засіяла квітками й звеліла Моссаковському прочистити туди доріжку (І. Нечуй-Левицький);
Товариш Швед.. наказав прочистити путь батальйонові через плац, щоб не було під ногами реп'яхів, .. будяків, кураю й іншої кольки, щоб не було під ногами битого скла (Ю. Яновський);
// Прополюючи або вирубуючи, звільняти від зайвих рослин; проріджувати.
Для систематичного поліпшення районованих сортів насінницькі посіви двічі прочищають від хворих кущів (з наук. літ.);
Приходили з дорослими діти, оглядали, прочищали свої посадки (О. Іваненко);
// Звільняти від людей, тварин, засобів транспорту прохід, дорогу кудись.
Загони Вишневецького одчайдушно пробивалися до лісу, ціною сотнів [сотень] трупів прочищали відступ усьому війську (Іван Ле);
Їдуть наші прочани по тих закоулках, аж дивляться, – посеред улиці збились вози у купу. Шрам послав сина прочистити дорогу (П. Куліш).
3. тільки док. Чистити якийсь час.
4. перен., розм., іст. Проводити прочистку (у 2 знач.).
– Сьогодні мають “прочищати” Костянтинівку. Коли можете – врятуйте людей (М. Стельмах).
◇ (1) Прочища́ти / прочи́стити го́рло – відкашлюватися, прокашлюватися.
У Терезки за спиною хтось кахикнув, наче прочищаючи горло перед тим, як щось сказати (М. Томчаній);
Лажечников прочистив коротким покашлюванням несподівано захрипле горло (Л. Первомайський);
(2) Прочища́ти / прочи́стити о́чі:
а) те саме, що Протира́ти / проте́рти о́чі (див. протира́ти).
Прокидався Крикун [перепел] дуже рано .. Лапками прочистить собі очі – швидко-швидко так махає лапкою і прочищає (О. Копиленко);
б) допомагати комусь помітити або зрозуміти що-небудь.
Куди мене завів? – Так ми ж із городів зайшли. Бур'яни – хат не видно. – То, може, тобі очі прочистить? – сердито хекав Кир у спину Йоньці (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)