прочищати

ПРОЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., що.

1. Звільняти який-небудь отвір, якесь заглиблення тощо від бруду, сміття і т. ін.

Один з розбійників прочищає пістолет (С. Васильченко);

Сироватка зломив суху стеблину лисохвосту, прочистив ребух люльки, що ппригасла (Ю. Мушкетик);

Приніс [Іван] води, запалив у печі, прочистивши перед тим димар (В. Гжицький);

* Образно. Фантастична література добре прочищає старечий мозок – як мандрівка в молодість (Ю. Смолич);

Хотілось вибалакатись перед тим холодним далеким чоловіком .. Ми чужі собі, але ж у моєму серці накипіло і бажалось прочистити його від гіркої жовчі (Мирослав Ірчан);

Він .. скурпульозно переглядав теми молодших науковців і аспірантів, прочищав їх, немов захаращений молодий ліс: прокладав дороги, прорубав просіки, які могли б вивести на лісосплавні шляхи (Ю. Мушкетик);

// мед. Промивати, проводячи дезінфекцію рани.

Обробляв рану [хірург], прочищаючи її (Б. Харчук).

2. Звільняючи, розчищаючи від чого-небудь, робити прохідним (шлях, стежку і т. ін.).

Ничипір взявся за лопату і став прочищати стежку, відкидаючи набік сніг (Н. Рибак);

З великим зусиллям, прочищаючи та ламаючи віти, доїхав Королевич до невеличкої поляни (М. Івченко);

Онися скопала цілину довгою смужкою, засіяла квітками й звеліла Моссаковському прочистити туди доріжку (І. Нечуй-Левицький);

Товариш Швед.. наказав прочистити путь батальйонові через плац, щоб не було під ногами реп'яхів, .. будяків, кураю й іншої кольки, щоб не було під ногами битого скла (Ю. Яновський);

// Прополюючи або вирубуючи, звільняти від зайвих рослин; проріджувати.

Для систематичного поліпшення районованих сортів насінницькі посіви двічі прочищають від хворих кущів (з наук. літ.);

Приходили з дорослими діти, оглядали, прочищали свої посадки (О. Іваненко);

// Звільняти від людей, тварин, засобів транспорту прохід, дорогу кудись.

Загони Вишневецького одчайдушно пробивалися до лісу, ціною сотнів [сотень] трупів прочищали відступ усьому війську (Іван Ле);

Їдуть наші прочани по тих закоулках, аж дивляться, – посеред улиці збились вози у купу. Шрам послав сина прочистити дорогу (П. Куліш).

3. тільки док. Чистити якийсь час.

4. перен., розм., іст. Проводити прочистку (у 2 знач.).

– Сьогодні мають “прочищати” Костянтинівку. Коли можете – врятуйте людей (М. Стельмах).

◇ (1) Прочища́ти / прочи́стити го́рло – відкашлюватися, прокашлюватися.

У Терезки за спиною хтось кахикнув, наче прочищаючи горло перед тим, як щось сказати (М. Томчаній);

Лажечников прочистив коротким покашлюванням несподівано захрипле горло (Л. Первомайський);

(2) Прочища́ти / прочи́стити о́чі:

а) те саме, що Протира́ти / проте́рти о́чі (див. протира́ти).

Прокидався Крикун [перепел] дуже рано .. Лапками прочистить собі очі – швидко-швидко так махає лапкою і прочищає (О. Копиленко);

б) допомагати комусь помітити або зрозуміти що-небудь.

Куди мене завів? – Так ми ж із городів зайшли. Бур'яни – хат не видно. – То, може, тобі очі прочистить? – сердито хекав Кир у спину Йоньці (Григорій Тютюнник).