1. Словник української мови Грінченка

прочищати

Прочищати, -ща́ю, -єш

сов. в. прочистити, -щу, -стиш, гл. Прочищать, прочистить. Стежки й дорожки прочищать. Мил. 196. Рання пташка носок прочища, а пізня очиці мружить. посл. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю: свої гірла прочищав, лиманові закидає. Грин. III. 592.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прочищати — прочища́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прочищати — див. чистити Словник синонімів Вусика
  3. прочищати — -аю, -аєш, недок., прочистити, -ищу, -истиш, док., перех. 1》 Звільняти який-небудь отвір, якесь заглиблення тощо від бруду, сміття і т. ін. Прочищати горло — відкашлюватися, прокашлюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прочищати — ПРОЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., що. 1. Звільняти який-небудь отвір, якесь заглиблення тощо від бруду, сміття і т. ін. Один з розбійників прочищає пістолет (С. Словник української мови у 20 томах
  5. прочищати — ПРОРІ́ДЖУВАТИ (видаляти з рядків посіяних рослин зайві; взагалі видаляти рослини, усувати гілки у гущині, заростях), ПРОЧИЩА́ТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ) спец., ПРОТЕРЕ́БЛЮВАТИ діал. Словник синонімів української мови