прочищати
ПРОРІ́ДЖУВАТИ (видаляти з рядків посіяних рослин зайві; взагалі видаляти рослини, усувати гілки у гущині, заростях), ПРОЧИЩА́ТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ) спец., ПРОТЕРЕ́БЛЮВАТИ діал.; ПРОРИВА́ТИ, ПРОПО́ЛЮВАТИ (просапні культури); ПРОСА́ПУВАТИ (розпушуючи ґрунт). — Док.: проріди́ти, прочи́стити, прорі́зати, протереби́ти, прорва́ти, прополо́ти, просапа́ти. У період вегетації зміцнілі сходи (рапсу) боронують, проріджуючи їх так, щоб між рослинами залишалась відстань не більше 10-15 сантиметрів (з журналу); Пишно розрослися яблуні, а Олексій Михайлович з турботою помічав, як одна гілка глушила другу, ..і скільки тут треба докласти праці, щоб зрізати зайве віття, прорідити кожне дерево (О. Донченко); Приходили з дорослими діти, оглядали, прочищали свої посадки (О. Іваненко); Там, де нема потреби провадити поперечні розпушування і поля чисті від бур'янів, сходи прорізують культиватором з невеликими вирізами і короткими букетами (з журналу); (Килина:) Та я ж і цілий ліс продати рада, або протеребити, — був би ґрунт, як у людей, не ся чортівська пуща (Леся Українка); Тьотя Паша ціле літо Доглядала буряки .. їх полола, проривала, В полі цілі дні була (М. Познанська); Хлопцям хоч би й зараз оце кинутись прополювати моркву (О. Гончар); Катерина сиділа біля землянки, склавши стомлені руки на колінах, тіло в неї аж гуло, вона іще й картоплю на городі просапала... (Л. Первомайський).
РОЗЧИЩА́ТИ (звільняти що-небудь від чогось непотрібного, зайвого, що захаращує, засмічує його), ОЧИЩА́ТИ, ОЧИ́ЩУВАТИ, ПРОЧИЩА́ТИ. — Док.: розчи́стити, очи́стити, прочи́стити. У парку прочищали підземні труби задля фонтанів і каскадів і розчищали доріжки (О. Стороженко); Вдалині, там, де очищали поля від картоплиння, диміло багаття (М. Томчаній); Спить Калашникове подвір'я, тільки Терешко.. поволі просувається од хати до воріт, потому до колодязя — прочищає стежку (Г. Епік).
Значення в інших словниках
- прочищати — прочища́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прочищати — див. чистити Словник синонімів Вусика
- прочищати — -аю, -аєш, недок., прочистити, -ищу, -истиш, док., перех. 1》 Звільняти який-небудь отвір, якесь заглиблення тощо від бруду, сміття і т. ін. Прочищати горло — відкашлюватися, прокашлюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прочищати — ПРОЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., що. 1. Звільняти який-небудь отвір, якесь заглиблення тощо від бруду, сміття і т. ін. Один з розбійників прочищає пістолет (С. Словник української мови у 20 томах
- прочищати — Прочищати, -ща́ю, -єш сов. в. прочистити, -щу, -стиш, гл. Прочищать, прочистить. Стежки й дорожки прочищать. Мил. 196. Рання пташка носок прочища, а пізня очиці мружить. посл. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю: свої гірла прочищав, лиманові закидає. Грин. III. 592. Словник української мови Грінченка