прочовганий

ПРОЧО́ВГАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до прочо́вгати 1, 2.

І вицвілий кептар, і прочовгані постоли неначе зрослися з бабусею (П. Воронько);

З острахом і радістю я підіймаюся прочовганими металевими східцями на другий поверх (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. прочовганий — прочо́вганий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прочовганий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до прочовгати 1), 2). || прочовгано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови