прочовганий

прочо́вганий

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до прочовгати 1), 2).

|| прочовгано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. прочовганий — прочо́вганий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прочовганий — ПРОЧО́ВГАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до прочо́вгати 1, 2. І вицвілий кептар, і прочовгані постоли неначе зрослися з бабусею (П. Воронько); З острахом і радістю я підіймаюся прочовганими металевими східцями на другий поверх (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах