прошарудіти
ПРОШАРУДІ́ТИ, джу́, ди́ш, док.
1. Видати або викликати шарудіння.
Минула північ, той час, коли найтихше буває. Навіть миш не прошарудить ніде (Б. Лепкий);
Прошарудів очерет.
2. Пройти, просунутися з шарудінням.
Босі ноги ледве чутно прошаруділи по долівці (О. Донченко);
Десь збоку. по піску, легенько прошаруділи чиїсь кроки (С. Тельнюк).
3. Шарудіти якийсь час.
Словник української мови (СУМ-20)