Словник української мови у 20 томах

прошастати

ПРОША́СТАТИ, аю, аєш, док.

1. без прям. дод., розм. Шастати якийсь час.

2. що, діал. Протринькати.

Прошаставши замолоду немалий маєток, графиня на старість зробилася скупою (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прошастати — Протринькати, протратити, витратити [I] проша́стати: истратить [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
  2. прошастати — проша́стати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. прошастати — -аю, -аєш, док. 1》 неперех., розм. Шастати якийсь час. 2》 перех., діал. Протринькати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прошастати — проша́стати вул. розтратити, витратити намарно (майно, гроші)(ст): Повів ми кельнер, шо Юлько прошастав вчора всю форсу в буді (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт