прошивка
ПРО́ШИВКА, и, ж., діал.
Вишитий комір.
Бувало в неділю як одягне [Лукин] білу з широкою прошивкою сорочку,.. то всі дівчата на нього ззираються (Н. Кобринська).
ПРОШИ́ВКА, и, ж., рідко.
1. Дія за знач. проши́ти, прошива́ти.
Оригінальності надає [меблевим] виробам.. декоративна прошивка сидіння та спинки (з газ.).
2. техн. Спосіб обробки металів, що полягає у вдавлюванні в заготовку інструмента у вигляді зрізаного конуса, іноді циліндра, для утворення отворів чи заглиблень.
3. спец. Інструмент, яким роблять отвори у заготовках.
Словник української мови (СУМ-20)