проявник

ПРОЯ́ВНИК, а, ч., фот.

Водяний розчин хімічних речовин, що їх використовують у фотографії і кіновиробництві для перетворення прихованого зображення на плівці, пластинці, папері і т. ін. на видиме.

Для проявлення користуються проявними розчинами, або проявниками (з наук. літ.);

– Я залишив пластинку в проявнику. Ой, горе, мабуть, перепроявив більше, ніж треба... (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. проявник — проя́вник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. проявник — -а, ч., фот. Водяний розчин хімічних речовин, що їх застосовують у фотографії та кіновиробництві для перетворення прихованого зображення на плівці, пластинці, папері і т. ін. на видиме.  Великий тлумачний словник сучасної мови