пруд

ПРУД, у, ч., діал.

Швидка течія води, річки.

Там, де вода прудко йде – ото й пруд (Сл. Б. Грінченка);

Бистрий пруд води в миг ока поніс дарабу під скалу Сокільської гори і вдарив нею о скалу (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. пруд — Течія [I] — швидка течія ріки; прут поля: вузька нивка [VI] — пруд (152) < польськ. prąd — течія [MО,V]  Словник з творів Івана Франка
2. пруд — пруд іменник чоловічого роду швидка течія діал.  Орфографічний словник української мови
3. пруд — -у, ч., діал. Швидка течія води, ріки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пруд — ТЕЧІЯ́ (рух води в річці від верхів'я до гирла), ПЛИН, ПРУД діал. (швидкий рух). Яка ти синя і прозора, Дніпра весняна течія (Т. Масенко); Я крізь дим фронтовий і попіл бачу Одер і плин Морави... (Д.  Словник синонімів української мови
5. пруд — Пруд, -ду м. Быстрое теченіе воды. Там, де вода прудко йде, — ото й пруд. Черниг. у.  Словник української мови Грінченка