пряність

ПРЯ́НІСТЬ, ності, ж.

1. Якість і властивість за знач. пря́ний.

2. Те саме, що пря́нощі.

Вирощується він [кмин] переважно на Україні. Як пряність використовується його насіння (з наук.-попул. літ.);

Збитень готували так: розводили на воді або слабкому пиві мед, рідше патоку, додавали різні пряності – лавровий лист, перець, гвоздику, імбир та ін. і кип'ятили (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. пряність — пря́ність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. пряність — -ності, ж. 1》 Якість і властивість за знач. пряний. 2》 Те саме, що прянощі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пряність — ПРЯ́НОЩІ (ПРЯ́НІСТЬ рідше) (рослини, що використовуються як приправа до їжі); КОРІ́ННЯ (коренеплоди). Замовляв (обід) Кошарний. Коньячок..  Словник синонімів української мови