психіатрія
ПСИХІАТРІ́Я, ї, ж.
Галузь медицини, що вивчає психічні хвороби, причини їх виникнення, методи запобігання й лікування.
Гіппократа можна вважати засновником не тільки наукової медицини, а й наукової психіатрії (з наук.-попул. літ.);
[Орест:] Що ж то за книжки такі..? [Любов:] А наукові, по філософії, психології і... психіатрії! (Леся Українка);
Геннадій не схотів бути хірургом, та ще й онкологом: він обрав психіатрію. Його вабили темні тайники хворого мозку, нерозвідані висоти вищої нервової системи (І. Волошин);
Віктор Франки починає з психології і психіатрії, але потім приходить до філософської творчості (з наук.-попул. літ.);
// Навчальна дисципліна (також книжка, підручник), що викладає зміст цієї галузі медицини.
Словник української мови (СУМ-20)