психіатрія

психіатрі́я

-ї, ж.

Розділ медицини, що вивчає психічні хвороби, причини їх виникнення, методи запобігання й лікування.

|| Навчальна дисципліна (також книжка, підручник), що викладає зміст цього розділу медицини.

Експериментальна психіатрія — напрям у психіатрії, який вивчає питання моделювання психопатологічних станів.

Межова психіатрія — розділ психіатрії, який вивчає неврози, психопатії та реактивні стани.

Реабілітаційна психіатрія — розділ психіатрії, який розробляє методи, що сприяють пристосуванню психічно хворих до життя в оточуючому соціальному середовищі.

Соціальна психіатрія — розділ психіатрії, який вивчає роль соціальних чинників у виникненні психічних захворювань.

Спеціальна психіатрія — розділ психіатрії, який вивчає етіологію, патогенез, клінічні прояви, закономірності перебігу психічних захворювань.

Судова психіатрія — розділ психіатрії, що вивчає проблеми судово-медичної експертизи та правового становища психічно хворих.

Значення в інших словниках

1. психіатрія — психіатрі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. психіатрія — ПСИХІАТРІ́Я, ї, ж. Галузь медицини, що вивчає психічні хвороби, причини їх виникнення, методи запобігання й лікування. Гіппократа можна вважати засновником не тільки наукової медицини, а й наукової психіатрії (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. психіатрія — психіатрі́я (від псих... та ...іатрія) розділ медицини, що вивчає захворювання центральної нервової системи у людини (психічні захворювання), причини виникнення їх, методи запобігання й лікування.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. психіатрія — Наука і галузь клінічної медицини, що вивчає проблеми виникнення, діагностики та лікування психічних хвороб.  Універсальний словник-енциклопедія