пугачик

ПУГА́ЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до пу́гач.

Квилить пугачик жалібно над дахом (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. пугачик — пуга́чик іменник чоловічого роду, істота птах  Орфографічний словник української мови
2. пугачик — -а, ч. Зменш.-пестл. до пугач.  Великий тлумачний словник сучасної мови