пугачовець

ПУГАЧО́ВЕЦЬ, вця, ч., іст.

Прибічник, однодумець Омеляна Пугачова; учасник селянської війни під проводом Омеляна Пугачова.

Влітку 1774 р. на Слобідській Україні – Харківщині – з'явилися загони пугачовців (з наук. літ.);

В його діда-коваля є старезна рушниця .. Колись ще ніби дід дідів, пугачовець, зробив її (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. пугачовець — пугачо́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пугачовець — -вця, ч., іст. Прибічник О. Пугачова; учасник селянської війни під проводом О. Пугачова.  Великий тлумачний словник сучасної мови