пугачовець

пугачо́вець

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. пугачовець — -вця, ч., іст. Прибічник О. Пугачова; учасник селянської війни під проводом О. Пугачова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пугачовець — ПУГАЧО́ВЕЦЬ, вця, ч., іст. Прибічник, однодумець Омеляна Пугачова; учасник селянської війни під проводом Омеляна Пугачова. Влітку 1774 р. на Слобідській Україні – Харківщині – з'явилися загони пугачовців (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах