1. Орфографічний словник української мови

пугачовець

пугачо́вець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пугачовець — -вця, ч., іст. Прибічник О. Пугачова; учасник селянської війни під проводом О. Пугачова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пугачовець — ПУГАЧО́ВЕЦЬ, вця, ч., іст. Прибічник, однодумець Омеляна Пугачова; учасник селянської війни під проводом Омеляна Пугачова. Влітку 1774 р. на Слобідській Україні – Харківщині – з'явилися загони пугачовців (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах