1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пугачовець

пугачо́вець

-вця, ч., іст.

Прибічник О. Пугачова; учасник селянської війни під проводом О. Пугачова.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пугачовець — пугачо́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пугачовець — ПУГАЧО́ВЕЦЬ, вця, ч., іст. Прибічник, однодумець Омеляна Пугачова; учасник селянської війни під проводом Омеляна Пугачова. Влітку 1774 р. на Слобідській Україні – Харківщині – з'явилися загони пугачовців (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах