пугнути

ПУГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., кого, розм., рідко.

Те саме, що пужну́ти.

Прийнявся Півень жито розгрібать .. Недовго довелось клювати, Бо вийшов Господар із хати, Гостей непроханих пугнув (Л. Глібов);

– Ох, і пугнув же я їх! “Геть!”, кажу, а бомба без капсуля (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. пугнути — пугну́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пугнути — -ну, -неш, док., однокр., перех., розм., рідко. Те саме, що пужнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови