пузатенький
ПУЗА́ТЕНЬКИЙ, а, е.
Пестл. до пуза́тий.
– Ти б, Кирюша, зостався обідати, – каже йому його столоначальник, пузатенький, лисенький старичок (Панас Мирний);
Спочатку з'явилась пузатенька з вибагливим візерунком пляшечка з бурштиновою рідиною. Потім велика чарка (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)