пуп'яночок

ПУ́П'ЯНОЧОК, чка, ч.

Зменш.-пестл. до пу́п'янок.

Усякі квітки розкручували свої пуп'яночки, розгортували листочки (І. Нечуй-Левицький);

На вікні в горщику розцвітала нова квітка. Тільки зараз Кіра помітила пуп'яночок (О. Копиленко);

– От сьогодні я бачив одну землячку. Дівчатко – як пупТяночок (Н. Королева);

Якось вирвала [Федорка] жовтий, старий огірок, а з ним і пуп'яночок малюсінький та зелений-зелений (А. Головко).

◇ (1) З пу́п'яночка (д) див. пу́п'янок.

Значення в інших словниках

1. пуп'яночок — пу́п'яночок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пуп'яночок — див. брунька; дитина  Словник синонімів Вусика
3. пуп'яночок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до пуп'янок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пуп'яночок — Пуп'янок, -нка м. 1) Бутонъ; почка. Квітки роскручували свої пуп'яночки. Левиц. ПЙО. І. 500. 2) Завязь огуречныхъ растеній. Сквир. у. Маленькій огурчикъ. Дам тобі угірок і пуп'янок. Ном. № 566. З) з пуп'янку. Сызмала.  Словник української мови Грінченка