пуп'яночок
Пуп'янок, -нка
м.
1) Бутонъ; почка. Квітки роскручували свої пуп'яночки. Левиц. ПЙО. І. 500.
2) Завязь огуречныхъ растеній. Сквир. у. Маленькій огурчикъ. Дам тобі угірок і пуп'янок. Ном. № 566. З) з пуп'янку. Сызмала. Він і з пуп'янку такий був: ще років п'ять йому було, то все по сусідських городах крав. Волын. г. ум. пуп'яночок. Нехай я собі огірочка-пуп'яночка знайду. Ном. № 566.
Словник української мови Грінченка