пустенький

ПУСТЕ́НЬКИЙ, а, е, розм.

Те саме, що пусти́й 1–4.

Часто його самотню постать можна побачити на пустенькій і темній вулиці селища (Ю. Шовкопляс);

Перший раз він прочитав той лист і навіть осміхнувся, неначе він прочитав якусь пустеньку 6умагу (І. Нечуй-Левицький);

В неї була поетична вдача, хоч вона була пустенька собі й кокетка (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. пустенький — пусте́нький прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. пустенький — -а, -е, розм. Те саме, що пустий 1-4).  Великий тлумачний словник сучасної мови