пустище
ПУ́СТИЩЕ, а, с.
Незаселена, пооброблена ділянка землі, що заросла травою, кущами.
Хлопець зібрався і йде великими пустищами (А. Калин);
Розсотується потроху ярмарок, оголяються каховські майдани та прикаховські пустища-піски... (О. Гончар);
Тоді я почав пригадувати. чи нічого більше не зникло, і раптом згадав, що зовсім недавно пропав здичавілий пес, який поселився на пустощі (Ю. Винничук).
Словник української мови (СУМ-20)